Редакція 048.ua продовжує доповнювати рубрику "Стара Одеса" атмфосферними фотодобірками. У цьому матеріалі зібрані світлини вулиць та будівель міст, які у наші часи виглядають зовсім не так, як 100 років назад.
Складно повірити, але саме так колись виглядав одеський залізничний вокзал. Прилегла до нього вулиця також суттєво видозмінилася.
На жаль, під час Другої світової війни будівля не вціліла - її підірвали у 1944 році. Тоді було ухвалено рішення про будівництво нового вокзалу в Одесі на місці зруйнованого. Будівництво вокзалу оголосили всенародним та взяли під особливий контроль.
Новий залізничний вокзал в Одесі збудували в рекордно короткі терміни - з листопада 1950 по липень 1952 за проектом архітектора Чупріна.
А такою раніше була одеська Аркадія - без висоток та нічних клубів.
Так виглядала Аркадійська алея, коли її ще не торкнулася рука місцевих бізнесменів.
Наступна світлина була зроблена в Олександрівському парку (нині - парк ім. Шевченка). Видозмінився не тільки парк, а й стиль одягу одеситів.
Якщо говорити про історію парку та його трансформацію, то проект створення цієї зони відпочинку з'явився у далекому 1840 році, а реалізували його лише у 1875, коли імператор Олександр II дав міському голові Григорію Григоровичу Маразлі найвищий дозвіл на закладку парку та найменування його своїм ім'ям. Він також власноруч посадив перше дерево - поряд із курганом, де згодом було встановлено Олександрівську колону.
У парку збудували астрономічну обсерваторію, гімнастичну арену, перший в Одесі тир, велодром. З території парку навіть запускалися аероплани та аеростати. Саме в Олександрівському парку разом із Сергієм Уточкіним одного разу здійснив політ на повітряній кулі відомий письменник Купрін.
За кілька років було прийнято рішення реконструювати парк: його огородили металевими ґратами, сегментували на паркову зону, театральну, кінолекторій, літній «Зелений театр», науково-навчальну зону, фізкультурну та зону атракціонів.
Під час війни вся територія парку була в окопах та траншеях - він був оборонним кордоном.
Вже 1954 року парк перейменували та назвали Центральним парком культури та відпочинку імені Тараса Григоровича Шевченка. Через шість років у парку з'явився пам'ятник Невідомому матросу, який започаткував створення меморіального комплексу «Алея Слави», ще через шість – пам'ятник Кобзарю.
Змінився до невпізнання й Міський сад Одеси. Фото 1897 року.
Впізнаєте перехрестя Тираспольської та Старопортофранківської вулиць? У 1897 році там була відкрита Вознесенська (міщанська) церква, але функціонувала вона всього 20 років.
Із встановленням в Одесі радянської влади розпочалася кампанія з відокремлення церкви від держави та масового вилучення церковного майна. 1936 року будівлю Вознесенської міщанської церкви було знесено. На її місці залишився сквер на розгалуженні ліній 5-го та 28-го трамвайних маршрутів вулицею Старопортофранківською.
На наступній світлині можна побачити Митну площу 1897 року.
А так виглядали корпуси одеського Нового ринку - м'ясний, молочний та рибний. Останній згорів у 1984 році. Очевидці розповідають, що коли на місце прибули пожежники, води для гасіння поблизу не було. Залишалося просто спостерігали, як горів корпус.