Про що тільки не писали одеські газети минулих століть. Від судових хронік та оголошень про відкриття нового ресторану до мистецтва та подарованої президентом Франції градоначальнику Одеси фарфорової вази - все це можна знайти на сторінках місцевої преси, яку зараз дбайливо зберігають у бібліотеках.
Журналісти 048.ua дослідили одеські газети 19-20 століть та знайшли чимало цікавих історій та заміток. Приводимо нижче деякі із них.
Історія одного револьвера, 1912 рік
Третього дня у квартирі Івана Смотрицького, у будинку №55 на Різдвяній вулиці на Слободці-Романівці, зібралися гості з нагоди іменин. Коли гості пізно вночі почали розходитися, хтось сказав, що вночі небезпечно ходити по Слободці.
— Не турбуйтеся! — відповів господар. — Я вас проведу ось із цією штукою! При цьому Смотрицький витягнув з кишені револьвер. Дружина Смотрицького, Лукерія, стала благати його, щоб він сховав револьвер. Смотрицький почав розглядати зброю й випадково здійснив постріл, яким поранив дружину в передпліччя.
Поранену відправили до міської лікарні. Присутній у гостях Березницький зробив Смотрицькому зауваження за невміння поводитися з револьвером, забрав його та розрядив. Наступного дня Березницький зайшов до свого знайомого Віктора Анжипарідзе — власника бакалійної лавки в будинку №5 на Різдвяній вулиці, щоб розповісти про випадок із дружиною Смотрицького. При цьому Березницький витягнув револьвер і почав показувати, як усе сталося. Анжипарідзе попросив його сховати зброю.
— Не турбуйся! — відповів Березницький. — Я витягнув кулі.
Раптом пролунав постріл, і куля влучила Анжипарідзе в плече. Пораненого доставили до тієї ж лікарні, де перебувала дружина Смотрицького. З'ясувалося, що Березницький, розряджаючи револьвер, забув вийняти одну кулю. Зброю конфіскувала поліція.
Замахи на самогубство, 1912 рік
До міської лікарні у непритомному стані був доставлений 12-річний хлопчик Анатолій Михайлов, який прийняв значну дозу нашатирного спирту. З'ясувалося, що хлопець жив із матір'ю, яка вийшла заміж удруге, на Міщанській вулиці. Вітчим хлопчика поїхав на війну, залишивши дружину з кількома дітьми, і вдома відчувалася скрута. Михайлов погано ставився до матері, не хотів працювати в майстерні, куди його влаштували, і заявляв, що хоче поїхати на війну добровольцем. Одного разу дня мати дала йому 50 копійок і відправила купити мила. Хлопець пішов, але ввечері надіслав листа, у якому повідомив, що знайшов собі місце в лавці на Ніжинській вулиці й більше додому не повернеться.
Через дві години Михайлова знайшли на Соборній площі з ознаками отруєння нашатирним спиртом. Стан юного «самогубця» визнали безпечним.
На Садиківській вулиці, в будинку №37, 26-річна Кіля Коломієць також випила нашатирного спирту й була доставлена швидкою допомогою до міської лікарні.
У будинку №35 на Ольгіївській вулиці намагався накласти на себе руки 38-річний Андрій Ільєнко.
У будинку №30 на Манежній вулиці з ознаками отруєння була знайдена 36-річна Надія Любецька.
"Звичайна історія", 1915 рік
Олені Тимошенко було всього 19 років, коли вона зустрілася з молодим чоловіком Миколою Ананьїним, який працював у магазині Пташникова. Згодом вони почали жити разом. Незабаром дівчина відчула, що стане матір’ю. Ананьїн, продовжуючи запевняти її у своїй любові, відкладав весілля, посилаючись на брак грошей. Вірячи й терпляче очікуючи покращення матеріального становища коханого, вона за його порадою вирішила робити аборт. Це був не перший раз. Проте організм дівчини настільки ослаб, що акушерка попередила: ще одна подібна операція може серйозно зашкодити її здоров'ю. Це змусило Олену відмовитися від аборту, і вона народила дитину.
Народження дитини стало початком тих жахливих переживань, через які молода дівчина опинилася на лаві підсудних за звинуваченням у навмисному вбивстві свого співмешканця Миколи Ананьїна.
За словами Олени Тимошенко, від моменту появи дитини на світ Ананьїн почав погано до неї ставитися та залишив її без засобів для існування. Це змусило її звернутися до мирового судді з позовом про утримання. Суддя призначив виплати по 1 рублю на місяць. Ананьїн сплатив за два місяці, а в липні минулого року його призвали до діючої армії.
У жовтні Олена попросила Ананьїна взяти дитину, оскільки через неї вона не могла влаштуватися на роботу. Ананьїн засумнівався, що це його дитина. Почувши цей несправедливий докір, дівчина припинила розмову й пішла. Ананьїн наздогнав її, почав знущатися й плюнув їй в обличчя. Цей вчинок остаточно вивів Олену з рівноваги, і вона, не тямлячи себе, витягнула з кишені револьвер, придбаний для самогубства, і вистрілила в Ананьїна тричі впритул. Ананьїн помер на місці.
Олена Тимошенко сама повідомила про вчинене вбивство поліції. Вчора вона постала перед присяжними засідателями з дитиною на руках. У щирій розповіді вона описала всі приниження та переживання, які довелося їй пережити після народження дитини. Ряд свідків підтвердив, що підсудна неодноразово говорила про самогубство, і саме цим пояснили появу в неї револьвера.
Присяжні винесли підсудній виправдувальний вирок.