"Горобці ховаються від соколів, а чайки прилітають на сигнал": як живе Пташиний пляж в Одесі

На одеському узбережжі Чорного моря є місце, яке стало справжнім притулком для птахів і оазою для тих, хто шукає тишу й натхнення. Пташиний пляж — це не тільки мальовничий куточок природи, але й приклад того, як одна людина може зробити щось корисне для довкілля та громади. Одеський пенсіонер Володимир вже близько 24 років самотужки створює і доглядає цю локацію. Тут можна побачити кам’яний струмок, лавки, годівниці для птахів та навіть інформаційну табличку для відвідувачів. Місце відкрите для всіх, а пожертви на корм для птахів залишаються добровільними.

Журналістка 048.ua зустрілася з паном Володимиром, щоб дізнатися, як виникла ця ідея, які виклики він долає щодня та що його надихає.

Як почали працювати над цією ідеєю, що вас надихнуло?

— Я ось цієї загальної картини не уявляв собі, що воно ось так буде. Близько 24 роки тому якось я помітив, що у не сезон,  коли майже не було людей на пляжі, птахи пили воду з цього струмка, купалися, влітку купа людей ходить, і їм ніяк не підступитися. Тоді в мене і з’явилась ідея перекрити прямий потік прісної води, який тече з дренажної системи, просто направлений у море, та зробили звивистий струмок, обкладений камінням. І так із року в рік, десь каміння діставав з морського дна, десь на інших пляжах шукаю. Тут і лавові плити, і гранітні валуни. Спочатку 5 квадратних метрів, потім 10. Дивлюся, все більше пташок прилітає, все більше людей приходить, діти бігають по камінню, всім подобається, дякували мені. І я почав робити лавки для людей, шукати різні плитки і каміння по місту для оздоблення.

Нам було цікаво спостерігати, як птахи звикають до цього місця. За словами Володимира, чайки дуже полюбляють сосиски. Він навчив їх прилітати на сигнал: як тільки він підіймає руку зі шматочками сосиски, чайки злітаються звідусіль. Це виглядає видовищно.

Любов до птахів у вас з дитинства?

— Так, я змалку люблю птахів. В дитинстві я мешкав у селі, і ми дітьми вибігали на вулицю після дощу і робили струмочки та канали з калюж, нам дуже подобалось. Самі стрибали по калюжах і спостерігали, як купаються у них пташки.

З якими труднощами стикаєтесь у процесі створення Пташиного пляжу?

— Основні труднощі спричиняють люди та шторми. Деякі люди завдають багато клопоту. Наприклад, приходять з дітьми, діти починають лазити по камінню і скидати його донизу, щось ламають або перекривають вихід струмка до моря. Матері часто не реагують на прохання зупинити дитину. Хочу, щоб тут було чисто, прибираю пляж від сміття, яке викидає на узбережжя після шторму, просіюю пісок від сміття, бо тут гуляють із собаками. Буває, коли собака пішла в туалет, на моє прохання прибрати за нею хазяїн каже: “тобі треба, ти і прибирай”.

Інші клопоти завдає шторм. Я тут майже кожного дня у гарну погоду. Після шторму мені доводиться багато чого відновлювати та чистити. Одного разу був такий шторм, що усе пішло у пісок, його вимило з моря на берег, довелося відкопувати. Ще деякі кажуть, ніби я на цьому заробляю, бо ставлю скриньку на корм пташкам, і це неприємно, бо, по-перше, так багато не заробиш, я щодня ходжу на Привоз, купую корм пташкам і сосиски собакам, а по-друге, я на пенсії, але усе ще продовжую працювати, і насправді ось ці ж матеріали не безкоштовно в мене з’являються, я їх купую. Тут є багато плит з історією. Коли переробляли дорожнє покриття, я купляв те, що робітники не будуть використовувати, або за гроші просив знайомих принести гарну гілку чи якийсь новий камінь. Ось сьогодні прийшов прибирати після нічної зміни.

Що вас мотивує продовжувати?

— Кажуть, коли людині щось подобається, вона не відчуває втоми. Так і я. Для мене це і моральне, і фізичне задоволення. Я зарядку робити не люблю, але тут можу копатися цілий день — і не відчуваю втоми. Мене надихають пташки, які тут живуть, і люди, які приходять сюди відпочивати, хочеться зробити зручно і гарно.

Чи багато птахів прилітають до пляжу? Їх кількість змінилась із початку створення цього простору?

— Спочатку птахи лише прилітали попити води й відлітали. А зараз тут живуть майже постійно. Горобці, голуби, чайки, ворони — вони тут цілий день. Навіть лелека одного разу прилітав, а поруч плавав баклан. Горобці пристосувались ховатися від хижаків у щілинах між камінням — це дуже видовищно спостерігати. Часто тут на них полюють соколи та інші хижі птахи, і вони ховаються у ці щілини в камінні.

Чи змінилось щось після початку повномасштабного вторгнення?

— Серед пташиного пляжу є дерево, яке прибило до одеського узбережжя після підриву Каховської ГЕС, я його використав тут також, а так стараюсь не концентруватись на цьому. Кількість птахів особливо не змінилась.

Тож, Пташиний пляж — це не лише красивий куточок природи, але й приклад самовідданої роботи та любові до птахів. Пан Володимир надихає своєю енергією й оптимізмом, перетворюючи звичайний пляж на місце, яке об’єднує природу й людей.