Рубрика "цвинтарі в Одесі" присвячена місцям централізованого поховання останків померлих або їхнього праху. Традиція поховання померлих – не лише один з найдавніших людських ритуалів, а й найпоширеніша практика навіть у культур, що зовсім не контактували між собою. Цілком природно, що найбільш придатним при цьому виступає повсюдно присутній ресурс – земля.

За християнським звичаєм цвинтар зазвичай облаштовується таким чином, щоб труна була орієнтована горизонтально, голова померлого зверталася на захід, а кінцівки на схід. Хрест, що встановлюється, при цьому повинен знаходитися в області ніг. Водночас, протестанти і католики зазвичай ставлять хрест прямо над головою, щоб, згідно з їхніми вченнями, після воскресіння померлий міг прикластися до хреста і поцілувати його. Мусульмани завертають людину в саван, розташовуючи її таким чином, щоб обличчя покійника було звернене у бік Мекки. При цьому труну ортодоксальні мусульмани в переважній більшості випадків не використовують.

Інші традиції у православ'ї застерігають від поховання самогубців на загальних цвинтарях і рекомендують виносити такі могили за огорожу. Водночас сучасне законодавство, яке, безперечно, є світським прямо забороняє ховати не в межах цвинтарних земель. У той самий час крематорії можуть здійснювати своєї діяльності вільно, не відштовхуючись від будь-яких традиційних засад суспільства у плані.

Причини виникнення кладовищ

Історики вважають, що кремація вже кілька разів змінювалася традиційним похованням у землю за час існування людства. Подібні "хвилі" були зумовлені як історично достовірними причинами, так і менш зрозумілими. В цілому ж, виділяють три основні причини появи цвинтарів сучасного типу:

через поширення епідемій, які неодноразово захльостували цивілізацію, виникла потреба повноцінно відокремити житловий простір від місць стихійного поховання, виділивши під це землі і винісши за межі населеного пункту;
поширення великих поселень та явища примітивної урбанізації міст давнини вели до зростання чисельності населення та необхідності усунення нераціонально заповнених територій;
видання спеціальних державних циркулярів та законів про принципи поховання покійних, які наказують відведення окремих місць для таких потреб населення.

Наразі для первинного огляду факту смерті існують морги, які й передають відомості до відповідних служб, виписують висновки та дають дозвіл на поховання. Незважаючи на те, що традиції народу, пов'язані з ритуальними послугами досить сильні, все ж таки технологічна революція бере своє. Сьогодні все частіше родичі розглядають можливість поміщення праху померлого в колумбарій замість традиційного поховання. Подібна практика має державну підтримку у багатьох країнах, де багато уваги приділяється екологічній складовій. Та й якщо говорити про вартість, то у такої послуги як кремування ціна буде помітно нижчою, ніж у поховання.

Показати

Фільтри