Давно минули ті часи, коли на екстремалів дивилися як на шибайголів. В більшості людей навіть похилого віку є любителі ризикованого дозвілля. Є чимало випадків, коли для гострих відчуттів достатньо азартних ставок у Покер бет казіно чи полювання в лісі з друзями. Та не всім цього вистачає. Чому ж, перебуваючи в безпеці, прихильники екстриму наражають себе на загрози? Виявляється, це не лише через нудьгу.
Фізіологічні потреби
Ризиковане дозвілля сильно струшує увесь організм. Це не метафора — такі гормони як адреналін та дофамін буквально викидаються в кров і розносяться по тілу. Ці речовини підвищують пильність та надають енергію. Та головне — вони, особливо дофамін, дають почуття щастя та задоволення, прямо впливаючи на мозок. Разом гормони викликають ейфорію, яку екстремали прагнуть відчути знову і знову.
Психологічна мотивація
Не варто сприймати всіх екстремалів як «адреналінових зомбі». Більшість з них є дорослими особистостями. Вони свідомо йдуть на ризик, маючи на це безліч причин. Один з дослідників явища, доктор психології Ерік Бример, вважає ризиковану активність перевіркою і вдосконаленням себе заради покращення життя.
В тому щоб просто ганяти м'яча з приятелями чи грати онлайн в ігри з джекпотом нема нічого поганого. Проте на цьому тлі стрибок з парашутом чи підйом на скелясту гору дійсно є викликом. Екстремальні розваги залежно від стану людини:
- виховують стійкість і хоробрість;
- допомагають самоусвідомленню в просторі у певний момент;
- приносять незрівнянні емоції;
- зцілюють від психологічних розладів чи наркотичної залежності.
Дослідження видання «BMC Psychology» підтверджують, що екстремальні спортсмени не є безрозсудними сміливцями. Вони психічно стабільні, наполегливо тренуються і враховують ризики, вкладаючи чималі гроші в безпечне обладнання. Екстремали остерігаються того, щоб зламати шию, а пошук нових відчуттів для них є особистим і зваженим вибором.
Вплив культури й суспільства
Відважність довго вважалася чеснотою, принаймні для чоловіків. Сьогодні замість лицарських байок героями сьогодення стають учасники екстремальних змагань типу «X Games», Формула-1 чи боїв MMA. Вони подають приклади мільйонам, які хочуть випробувати себе. Молодіжна контркультура вже декілька десятиліть пропагує крутість скейтерів, сноубордистів та інших трюкачів. Долучення до цих розваг стає аналогом посвячення в дорослих, способом отримати схвалення від оточення.
В дорослому віці екстремальні хобі часто контрастують зі стабільною роботою та нудним сімейним життям. З одного боку, вони вимагають часу та коштів на перший-ліпший інвентар. З іншої сторони, ризиковані види дозвілля можуть реалізувати потенціал людини.
Так, не всі стануть професійними зірками світових сцен та спортивних майданчиків. Проте зажди є шанс стати тренером, інструктором чи менеджером в цій сфері. Як би банально це не звучало, але екстрим тоді стає сенсом життя.
