Деякі питання щодо актуального нормативно-правового забезпечення зміни цільового призначення земельних ділянок

Коли зміна цільового призначення можлива? Відповідно до частини 3 статті 20 Земельного кодексу України, така зміна можлива, коли категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки відповідають виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту. Класифікатор видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок наведені у додатку 60 Порядку ведення державного земельного кадастру (постанова Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 зі змінами та доповненнями). Важливо, що включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення, незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони.

До внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони, належність земельної ділянки до функціональної зони, встановленої до 1 січня 2025 р., визначається відповідно до:

• плану зонування (щодо земельних ділянок у межах населених пунктів, на які не затверджений детальний план території);
• генерального плану населеного пункту (у разі відсутності плану зонування та щодо земельних ділянок у межах населеного пункту, на які не затверджений детальний план території);
• детального плану території;
• містобудівної документації регіонального рівня (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів, на які не розроблено детальний план території).

Виключеннямищодо відповідності категорії земель та виду цільового призначення земельної ділянки функціональному призначенню території є випадки коли:

-передається земельна ділянка державної чи комунальної власності відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме у разі:

• розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;
• приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;
• надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• надання земельної ділянки для розміщення лінійних об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв’язку);
• буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;
• будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об’єктів.

-проводиться консервація деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;

-земельну ділянку відносять до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

-змінюється вид цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).

Хто приймає рішення про зміну цільового призначення? Щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, рішення приймає відповідний орган, який розпоряджається відповідними земельними ділянками. Щодо земельних ділянок приватної власності – їхні власники. Якщо ж земельні ділянки державної та комунальної власності, віднесені до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), знаходяться у користуванні (постійне користування, оренда, емфітевзис, суперфіцій), при цьому на них розміщено майно, яке знаходиться у власності користувача – рішення приймає користувач.

Чи потрібно здійснювати розроблення документації із землеустрою? Ні, крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки. Проте частиною 23 Перехідних Положень Земельного кодексу України визначено, що до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проєктами землеустрою щодо їх відведення. У разі розроблення проєктів землеустрою дозвіл не потрібен, а рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок приймають:

• для земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування – відповідний орган;
• для земельних ділянок приватної власності – сільські, селищні, міські ради, на території яких розташована відповідна ділянка.

Чи потрібно погоджувати зміну цільового призначення? Не потрібно, крім випадків:

• якщо земельна ділянка перебуває у користуванні (постійне користування, оренда, емфітевзис, суперфіцій), у заставі – із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);
• якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони – з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;
• зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом «б» частини 1 статті 150 Земельного кодексу України, – з Кабміном.

Чи можна змінювати цільове призначення особливо цінних земель? Ні, проте виключеннями є випадки, коли необхідне:

• розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;
• розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом «а» частини 1 статті 150 Земельного кодексу України (у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття);
• відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами «а» (визначено у попередньому пункті) і «б» (торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини, торфовища у складі водно-болотних угідь міжнародного значення) частини 1 статті 150 Земельного кодексу України, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.

Трегуб М.В.