Отримати допомогу у випадку сексуального насильства внаслідок війни

Під час війни сексуальне насильство є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Аби пережити травматичний досвід, постраждалим від насильства потрібна кваліфікована допомога. Де та як отримати її під час війни?

Де шукати підтримку постраждалим від сексуального насильства

У травні в Україні запрацювала онлайн-платформа з надання безоплатної спеціалізованої психотерапевтичної підтримки особам, які зазнали насильства, пов’язаного з війною (зокрема, й сексуального). Фахівчині та фахівці платформи «Аврора» надають професійну допомогу онлайн і телефоном потерпілим із будь-якого регіону України, включно з окупованими територіями, місцями ведення бойових дій, а також тим, хто нині закордоном.

Сьогодні на платформі «Аврора» працюють 6 кваліфікованих психотерапевток/-тів. Звернутися по допомогу й обрати фахівця, з яким буде комфортно працювати, можна незалежно від віку й статі.

«Наша команда багатопрофільна, і це великий плюс. Інколи ми направляємо постраждалих до інших фахівців/-чинь щодо тих потреб, які людина могла навіть не усвідомлювати», – розповідає психотерапевтка платформи Марина Сириця.

Послуги, які надає онлайн-платформа «Аврора»:

• психотерапія травматичного досвіду;
• відновлення емоційної рівноваги та внутрішнього ресурсу для відбудови життя;
• розв'язання питань збереження здоров’я, зокрема репродуктивного;
• юридичні консультації;
• влаштування до притулку для постраждалих осіб.

Щоб отримати допомогу, необхідно заповнити коротку анонімну форму за посиланням: https://rozirvykolo.org/mental-support. Комплексна підтримка та консультації психотерапевтів, медиків і юристів безоплатні, анонімні та конфіденційні, з дотриманням високих професійних етичних стандартів.

Як проходять консультації з фахівцями «Аврори»

Зі слів психотерапевтки Марини Сириці, консультація – це безпечна розмова, в якій постраждалі насамперед отримують необхідну підтримку. Часом травма є настільки значною, що заважає будувати здорові стосунки з іншими людьми. Тому одним з етапів терапії є саме робота над відновленням довіри.

Часто потерпілі не вірять, що впораються. Насправді завдяки підтримці фахівців і безперервній роботі відновлення можливе. Це підтверджують українська та міжнародна експертизи. Йдеться про так зване посттравматичне зростання – процес якісних змін під час подолання життєвих криз, коли люди усвідомлюють власні сили та витримку, глибше розуміють свої емоції.

Робота над травмою займає певний час: для кожної людини він різний. Та самотужки боротися з болем набагато складніше, ніж із підтримкою фахівців/-чинь. Тому краще не залишатися зі своєю проблемою наодинці, а звертатися по професійну допомогу, наголошує психотерапевтка.

«Існує чимало факторів, що змушують людину тримати біль у собі: страх, сором, осуд чи просто не розуміння себе. Нерідко травма працює так, що люди закриваються, і тоді пригніченість продовжується. Погіршуються стосунки в родині, в парі, на роботі. Наслідком такого усамітнення може стати меланхолія або вживання алкоголю чи інших речовин, які викликають примарне відчуття душевного спокою. Це неодмінно впливатиме на середовище потерпілих. Тому іноді звернення по допомогу – це спосіб захистити не лише себе, а й своїх близьких», – каже Марина Сириця.

Як оточенню підтримати постраждалих і не нашкодити їм

Насамперед родина, друзі чи колеги потерпілого/-ої мають усвідомлювати, що будь-яка реакція на травму – нормальна. Це може бути втрата контролю над собою, спалахи агресії, порушення пам'яті й уваги. Це природні захисні механізми нашого організму. Звичайно, близьким дуже важко сприймати таку поведінку, тож важливо підходити до діалогу з розумінням.

Аби не нашкодити потерпілим від насильства внаслідок війни, ми можемо говорити такі фрази:

• «Я буду поруч, коли тобі це потрібно»;
• «Я не ініціюю розмову, але якщо ти її потребуєш, я буду з тобою»;
• «Я не завжди знаю, що із цим робити, і це нормально, бо я не експерт/-ка. Але я можу пошукати для тебе професійну підтримку, якщо ти її потребуватимеш».

Команда «Аврори» надає консультації й членам родин постраждалих.

«Є такий напрям як психоедукація: наші фахівці та фахівчині розповідають, як правильно поводитися з людьми, що пережили насильство чи іншу психотравму», – ділиться пані Марина.

Близькі люди можуть бути присутніми на перших зустрічах із психотерапевтом/-кою. Іноді потерпілим від насильства легше розпочати роботу над травмою саме таким чином. Тоді партнерові/-рці важливо створити безпечні умови для потерпілих, стати таким собі «контейнером» для проживання почуттів. Однак слід враховувати, що часом складний досвід наших рідних травмує нас самих (ретравматизація – авт.). У такому разі варто обов'язково сказати про це спеціалістам і не поглиблювати проблему.

Головне у спілкуванні з постраждалими – не засуджувати їх. А от підтримка та розуміння оточення дозволяє легше і швидше пережити будь-яку страшну подію, резюмує психотерапевтка.

Онлайн-платформа «Аврора» створена Фондом ООН у газуі народонаселення за сприяння Офісу Віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та підтримки Уряду Великої Британії.

Статтю підготовлено в межах програми гуманітарного реагування UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення, за підтримки CERF (Central Emergency Response Fund).