Мріяв про дитину та дачу: в Одесі попрощалися із загиблим військовим, - ФОТО

Сьогодні, 27 березня, біля одеського Будинку офіцерів попрощалися з військовослужбовцем 122-ї бригади ТРО Дмитром Івановим. Захисник загинув 20 березня від уламків під час авіаудару під Бахмутом. У нього залишилась дружина та 13-річна донька. 

Про це повідомляє журналістка 048.ua.

На прощання прийшло багато людей: друзі, побратими, родичі загиблого. Всі з квітами, ніхто не стримував емоцій. 

Дмитро Іванов пішов добровольцем разом зі своїми друзями, у перший день повномасштабного вторгнення. У мирному житті працював будівельником, розповідає його дружина Наталя. Вони були разом 6 років. Жінці важко говорити, вона робить великі паузи між реченнями, плаче і згадує його як сильного, вірного, мужнього та незабутнього чоловіка. 

"Його останні слова у Facebook: "Бахмут - це Україна. І ми переможемо". Він дуже сподівався дожити до цього дня… Коли це трапилось, я подумала "чому я його не зупинила, чому я не зробила все, щоб не пустити його, щоб він не пішов?". А потім я його доньці говорю: "Ну скажи, хто міг зупинити твого батька? Ніхто". От він вирішив і все. Він дуже вірив", - каже жінка.

У Наталі та Дмитра немає спільних дітей. Дружина загиблого розповіла, що він дуже хотів ще одну дитину, але не встиг повернутися. Згадує, що чоловік розповідав про бої у Бахмуті.

"Йому було страшно. Він сказав: "Зайчику, я дізнався, як виглядає пекло". Він говорив це постійно, але казав, що ми сильні, ми впораємось. Вони переживали і казали, якщо підемо звідти, то вони (росіяни - ред.) будуть тут, а ми не можемо цього допустити, бо у нас тут діти та дружини".

Ми пішли служити з ним в один день, - згадує друг загиблого, теж військовий 126-ї бригади ТРО Микола Рябіченко. Спочатку друзі були в одній бригаді, а потім їх перевели у різні. Микола розповідає, що вони постійно підтримували зв’язок. Дмитро вчив та наставляв його. Друг загиблого каже, що він завжди говорив, що все буде добре, був оптимістом. Навіть, коли дізнався, що його направляють на Бахмутський напрямок, сказав: "Всі виживемо, все буде добре".

"Остання смс-ка була: "Брат, як у тебе справи?". Я не зміг відповісти. У мене довго не було зв’язку. І вже коли я побачив цю смс-ку, мені сказали, що його немає".

А остання телефонна розмова чоловіків була за кілька днів до смерті бійця. Друзі зробили Дмитру подарунок на День народження - невелику земельну ділянку в Миколаївській області. 

"Він цього не очікував. Нас три друга було і ми зробили йому такий подарунок на День народження. У нас там три земельні ділянки і ми обговорювали, як там дачу побудувати, як сім’ями будемо відпочивати. Останні слова його були: "Тримайся, бережи себе. Я трохи більше знаю і від кожних прильотів - ховайся".

Борис теж давній друг Дмитра, який разом з Миколою подарував йому ділянку землі. Чоловік розповідає, що загиблий вже планував, який буде будиночок на тій ділянці та постійно висилав своїй дружині фотографії майбутньої дачі. Він мріяв, як буде разом з друзями рибалити, тому що саме це хобі і познайомило Дмитра з Борисом 10 років назад. Але всі мрії Дмитра про майбутнє забрала війна. 

"Останній раз ми спілкувалися десь за 12 годин до смерті. Ввечері у неділю ми спілкувалися останній раз, вони повинні були відпочивати, але їх різко підняли по тривозі і останнє, що він написав: "Я біжу працювати", я йому написав "Бережи себе", - пригадує чоловік.  

"Людина - душа", - так говорить про загиблого інший його друг, військовий 35-ї бригади морської піхоти Віталій. Каже, що Дмитро був активістом ще 2014 року. Був в самообороні Одеси. Багато волонтерив та допомагав бійцям в зоні АТО.

"Втрата друга - це дуже тяжко, це втрата сина. Таких людей мало, як він”, - говорить чоловік.

Завжди допомагав та був хорошою людиною, - каже про Дмитра Іванова його побратим з позивним "Єгер". Вони довгий час служили разом та встигли потоваришувати. 

"Це було неочікувано, дуже болісно. Один, мабуть, з найближчих людей, якого ми втратили на війні. Він був сміливим, активним, тренувався більше за всіх. Дмитро був одним з найбільш підготовлених людей, яких я знав", - розповідає військовий. 

Також сьогодні, біля будинку Офіцерів, провели в останній шлях військового Андрія Самусенко. Він загинув 4 грудня 2022 року на Луганському напрямку. Чоловіку було 36 років.