Додали одну із традицій Одещини: у переліку нематеріальної культурної спадщини України з'явився новий елемент

Міністерство культури та інформаційної політики України розширило Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України на один новий елемент. Ним стала «Традиція приготування та споживання обрядових хлібів до Дня Святого Георгія села Криничне».

Відповідний наказ 17 лютого 2023 року підписав Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України, передає кореспондент 048.ua.

Село Криничне знаходиться у Болградському районі Одеської області.

Міністерство наводить опис елементу нематеріальної культурної спадщини. Так, традиція випікання пʼяти обрядових хлібів з одного замісу та святкового ритуалу їхнього вживання на День Святого Георгія практикується майже 200 років болгарською етнічною меншиною.

Боговиця – округлий хліб злегка плескатої форми, прикрашений зверху чотирма перехресними джгутами, укладеними на поверхні у вигляді квітки, що символізує сонце і весняне пробудження природи. У центрі хліба – квітка «георгінка» з тіста або у вільних квадратах між чотирма перехресними джгутами розташовані символи птахів і квітів. Вага хлібини: до 2 кг; діаметр: до 40 см, висота 10-12 см.

Ушчарька – круглий трохи приплесканий хліб з символами: розташований по колу незамкнений джгут (відкритий загін для овець), непарна кількість маленьких кульок з тіста (вівці), джгут у вигляді гака (посох пастуха) і фігурка людини (пастух). Вага: до 2 кг; діаметр: до 30 см.

Каравай – високий святковий хліб, що виготовляється з переплетених різної кількості джгутів, які кожна господиня робить в залежності від традицій своєї сім'ї. Вага: 3 кг; діаметр: 50 см; висота до 25 см.

Рингел – фігурно переплетений хліб з двох або кількох джгутів, обовʼязково з наскрізним отвором посередині. В отвір вставляється чаша з вином і підноситься з шматочками хліба кожному з учасників трапези, який повинен скуштувати шматочок хліба, змочивши його у вині. Вага: 1 кг; діаметер: до 30 см.

Виготовленням хліба займається старша з жінок в родині.

Замішується хліб в маленькій кімнаті з піччю, яка, за необхідності, з вечора трохи топиться для підтримки потрібної температури. Замішується тісто y прикрашеному квітами деревʼяному кориті з додаванням солі та води.

3 тіста господиня робить пʼять хлібів: Боговіца (на честь Бога і св. Богородиці), Рангель (на честь св. Архангела Михаїла), Коровай (на честь св. Георгія) і дві Ушчарьки (символ свята).

О пʼятій годині дня кожна господиня приносить на колективну трапезу на вулиці обрядові хліби власного виготовлення, сковороду з Курбаном, зелену цибулю, часник (який досі не використовується в їжу) і вино.

Їжа розкладається на столах, розміщених вздовж вулиці, за якими збираються всі мешканці вулиці.