Від базару до сучасного торгового комплексу: як змінився одеський «Привоз» за 200 років

Історія "Привозу" переплітається з важливими подіями міста: епідеміями, економічними кризами, боротьбою з крисами, а також розвитком Одеси як портового центру. У матеріалі ми розповімо про основні етапи еволюції "Привоза", зокрема його адаптацію до різноманітних випробувань, які визначили його обличчя і роль у житті міста.

Виникнення та перші роки

Привоз був заснований в 1827 році, коли Одеса вже активно розвивалася як портове місто. Спочатку це був ринок для продажу привезених товарів, переважно сільськогосподарської продукції. «Привоз був місцем, де зустрічалися селяни з навколишніх сіл і міщани міста», — згадував одеський історик Микола Гречанин у своїх працях, описуючи початковий етап функціонування ринку. Спочатку торгівля відбувалася на відкритому повітрі, і люди могли купити продукти безпосередньо від виробників. Такі ринки були популярними, адже саме тут одесити могли отримати свіжі продукти, яких не було в торгових мережах. Якщо говорити про торгові мережі в контексті 19-го – початку 20 століття, то це насамперед крамниці, лавки та гастрономічні ряди, які були поширені в Одесі. Вони могли належати як окремим купцям, так і входити до мережі певних торгових домів.Однак саме на Привозі можна було придбати найсвіжіші продукти: молоко, рибу, м’ясо, овочі та фрукти, які продавали безпосередньо виробники — селяни та фермери з околиць Одеси.

Привоз у 19-му столітті: перша модернізація

До середини 19 століття ринок значно розширився. Це стало результатом зростання населення Одеси та збільшення товарообігу. «У 1840-х роках Привоз вже мав ряд критих павільйонів для торгівлі товарами, і це свідчить про зростання як самого ринку, так і про появу попиту на більш цивілізовані умови для торгівлі», — писав одеський краєзнавець Іван Рибачук у своїй монографії. Саме в цей період стали з’являтися спеціально відведені місця для різних видів товарів: фруктів, риби, м’яса. Архітектурні зміни також не забарилися, і Привоз почав отримувати чіткіше структуровану форму, що вплинуло на ефективність торгівлі.

Однак, періоди епідемій, таких як чума і холера, не раз ставали серйозними випробуваннями для Привоза. Під час таких спалахів місто вводило карантинні заходи, що призводило до тимчасового припинення торгівлі. Продавці та покупці уникали ринку, а торгівельні зв’язки з навколишніми селами часто припинялися, що серйозно ускладнювало економічне життя. Зокрема, через санітарні обмеження продавці були змушені знижувати обсяги постачання, а хвороби забруднювали продукти.

Привоз у 20-му столітті: розквіт та випробування

На початку 20 століття, зокрема у 1910-х роках, ринок пережив значну реконструкцію. Вже в цей час було зведено кілька капітальних будівель, серед яких був знаменитий корпус для торгівлі рибою і м’ясом. «Привоз вже став не просто місцем продажу товарів, а важливим елементом міської інфраструктури», — писав історик Олександр Скакун у своєму дослідженні «Одеса на межі століть».

У періоди, коли Одеса стикалася з великими епідеміями чуми чи інших інфекційних захворювань, торгові площі були закриті, а торгівля знову ставала обмеженою. Міські органи влади вживали заходів для боротьби з іншими проблемами — зокрема, зі шкідниками, такими як щури, які стали постійною загрозою для "Привоза". З появою цих гризунів виникла ще одна серйозна проблема — знищення товарів, що зберігалися без належних умов. Ці щури поширювали хвороби, зокрема чуми, і могли знищувати частину товарів, зокрема продовольчі запаси. Тому, вже на початку 20 століття, на "Привозі" почали впроваджувати заходи для боротьби зі шкідниками, зокрема дезінфекцію і контроль за санітарією.

Під час радянської влади у 1930-х роках ринок зазнав впровадження централізованої системи постачання товарів, що сприяло упорядкуванню торгівлі, але й викликало певні труднощі для дрібних торговців. «На початку 1940-х років Привоз став більш організованим, але одночасно зросла бюрократія, що суттєво змінило звичний ритм торгівлі», — згадував одеський журналіст Петро Лазаренко в публікаціях того часу.

Під час Другої світової війни ринок сильно постраждав від бомбардувань. «Привоз пережив тяжкі часи, але його відновлення відбулося швидко, і вже в 1950-х роках він став центром не тільки торгівлі, а й соціального життя Одеси.

Сучасний Привоз: від традицій до комерціалізації

У 2000-х роках ринок пережив нову реконструкцію, що включала знесення кількох старих будівель та зведення нових торгових павільйонів. Тоді "Привоз" став ще більш орієнтованим на комерційну складову, а старі торгові традиції зазнали значних змін. Останні великі зміни ринок "Привоз" отримав у 2019 році коли стартувала реконструкція.

Наприкінці 2019, робітники демонтували частину торгових споруд у центрі ринку, розчистили та огородили територію. Так з'явилися нові павільйони, та нова вхідна група. Також упорядкували проїжджу частину і трамвайні колії. Однак, навіть попри модернізацію, «Привоз» зберіг свою атмосферу старої Одеси, завдяки унікальному духу торговців, які залишаються важливою частиною ринку. «Привоз» і досі зберігає ту саму колоритну атмосферу, що була притаманна йому сто років тому.

Отже, "Привоз" за 200 років перетворився з відкритого ринку на великий торговий комплекс з сучасною інфраструктурою. Він залишився важливим місцем для одеситів, де поєднуються традиції, історія та сучасність. І на сьогодні й досі є одним з найбільших символів Одеси.