
Жванецький під забороною: ім'я гумориста з Одеси визнали імперським маркером

Фото з Google
Експертна комісія Українського інституту національної пам’яті (УІНП) дійшла висновку, що об’єкти топонімії, присвячені радянському та російському письменнику-сатирику Михайлу Жванецькому, належать до символіки російської імперської політики. Відповідно до Закону України "Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", подальше використання імені Жванецького в назвах географічних об’єктів, юридичних осіб та об’єктів права власності є пропагандою російської імперської політики.
Коротка біографія Михайла Жванецького
Михайло Михайлович Жванецький (6 березня 1934 – 6 листопада 2020) – радянський і російський письменник-сатирик, гуморист, артист розмовного жанру. Народився в Одесі, Українська РСР, у родині лікарів єврейського походження.
Закінчив Одеський інститут інженерів морського флоту, але за фахом не працював. Ще з 1960-х років почав писати сатиричні мініатюри й монологи. Широку популярність здобув завдяки співпраці з Аркадієм Райкіним – саме він першим почав виконувати твори Жванецького зі сцени. Згодом виступав самостійно, ставши культовою постаттю в жанрі "інтелігентного" гумору.
У своїй творчості Жванецький критикував бюрократію, абсурдність радянської дійсності, міжособистісні стосунки. Його виступи були суто російськомовними й мали значний вплив на масову культуру СРСР та пострадянського простору.
Отримав низку державних нагород РФ. У 2014 році зробив заяву, в якій фактично поставив під сумнів суб’єктність України щодо Криму, а в 2019-му відвідав окупований півострів. Помер 6 листопада 2020 року в Москві на 87-му році життя.
За матеріалами УІНП
Хоча Жванецький і народився в Одесі, проте більша частина його життя і творчої діяльності була пов’язана з російськими містами Ленінградом (нині Санкт-Петербург) та Москвою. Його творча спадщина винятково російськомовна, а внесок у російську культуру неодноразово відзначався почесними званнями та державними нагородами Російської Федерації, зокрема орденом Дружби (1994 рік), званнями Заслуженого діяча мистецтв РФ (2001 рік) та Народного артиста РФ (2012 рік).
У 2014 році, під час одного з виступів, Жванецький висловив думку, що питання Криму можуть вирішувати лише Росія та США, що фактично заперечує суб’єктність України як суверенної держави. У 2019 році він відвідав окупований Крим для участі у зйомках фільму "Одесский пароход" для каналу "Россия 1".
"Під час одного з творчих виступів М. Жванецького у 2014 р. на питання щодо російсько-українських взаємин після анексії Криму письменник відповів: «Кто-то хотел свободы и в Европу – получил. Кто-то хотел Крым – получил. Щас только надо доверить все верхам. … Если решать вопрос вверху – то между собою, как ни странно – Россия-Америка. Вот эти две страны могут решить этот вопрос. А пока, как сказал Обама тоже, Крым потерян, его не вернуть» (Михаил Жванецкий. Откровения. Конфликт Россия – Украина ... и Одесса (так все началось...). Год 2014 https://www.youtube.com/watch?v=wl12n9hK5KE). Фактично, така позиція цілком відповідає російському наративу про формальну, а не реальну суб’єктність України як суверенної держави, подальшу долю державності якої можуть вирішувати лише США та держава-агрессор РФ", – йдеться у повідомленні.
З огляду на ці факти, Експертна комісія УІНП вважає, що присвоєння імені Жванецького об’єктам в Україні є втіленням русифікації – політики, спрямованої на нав’язування російської мови та культури, витіснення української мови та звуження українського культурного простору. Експерти наголошують, що творча діяльність Михайла Жванецького не пов’язана з розвитком української культури, водночас цілком відповідає визначенню русифікації у розумінні Закону.

"З огляду на викладене вище, об’єкти (географічні об’єкти, назви юридичних осіб та об’єктів права власності, пам’ятники і пам’ятні знаки), присвячені радянському та російському письменникові-сатирику Жванецькому Михайлові Михайловичу (1934–2020), відповідно до частини першої статті 2 Закону належать до символіки російської імперської політики, а подальше використання імені М. М. Жванецького в назвах географічних об’єктів, юридичних осіб та об’єктів права власності є пропагандою російської імперської політики", – резюмували в УІНП.